Написи на пам’ятник: каталог епітафій
Замовляючи пам’ятник близькій людині, всі рано чи пізно стикаються із вибором епітафії. Написи на пам’ятник – це так звана епітафія на пам’ятнику, що виражає скорботу, любов і повагу близьких до покійного. Ще за часів середньовіччя поети вихваляли в епітафіях хоробрих воїнів, які віддали життя за батьківщину, сьогодні ж цей інструмент допомагає родичам, що скорботять, увічнити прощальні слова.
Як вибрати епітафію на пам’ятник?
Як правило, після смерті близької людини нас не залишає почуття недомовленості. Стільки ще хотілося б обговорити… скільки всього сказати… Тут і на допомогу приходить епітафія. Підбираючи надгробний напис, подумайте, яку думку про покійного ви хочете висловити словами? Що назавжди хочете увічнити на могилі покійного? Згадайте образ родича, риси його характеру, яких принципів він дотримувався, чим цікавився? Нерідко саме спогади наштовхують близьких на правильні слова, які згодом і розміщуються на могилі покійного. Іноді епітафія пишеться ніби від імені померлого. Це можуть бути сказані ним за життя слова, улюблена фраза чи вираз.
Якщо покійний був глибоко віруючою людиною, як надгробний напис буде доречним рядки зі священних писань або слова молитви:
Епітафії з цитатами з Біблії
- Блаженні чисті серцем, бо Бога побачать!
- Повернеться порох у землю, Чим він і був, А дух повернеться до Бога, Який дав його.
- У блаженному співі вічний спокій
- Підай, Господи, покійному рабові твоєму.
- І створи йому вічну пам’ять.
- В руки твої господні передаю мій дух!
- Боже, упокій Раба свого.
- Спочивай, милий порох, до радісного ранку!
- Пресвята богородиця, захисти нас/(його, її, їх) покровом твоїм!
- Заспокой, Господи, душу раби Твоєї
- І створи їй вічну пам’ять
- Всю надію мою на Тебе покладаю,
- Мати Божа, збережи мене під дахом Твоїм.
- І пам’ять його до віку у благословенні
- Пам’ятай ім’я, Господи, у Царстві Твоєму
- Кожен, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться.
- Упокій, Господи, душі покійних раб Твоїх
- Пресвята богородиця, захисти нас/(його, її, їх) покровом твоїм!
- Праведник, якщо й рано помре, буде у спокої!
- І пошле Своїх ангелів з голосною трубою, і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їхнього.
Класичним варіантом вважається коротка епітафія на пам’ятник. Для її розміщення не потрібно багато місця, а виглядати така епітафія буде стримано та лаконічно.
Епітафії короткі
- Пам’ятаємо любимо сумуємо
- Ніхто не забутий нічого не забуто
- Тіло душі твоєї залишилося разом з нами
- Спокій твоїй душі
- На небі побільшало ангелом одним
- Хай буде воля твоя
- Любити і пам’ятати будем вічно
- Спустіла без тебе земля
- Ніколи не кажи «прощай»
- Повернути б тих, кого забрали небеса
- У серці та в пам’яті
- З любов’ю та скорботою
- Забути не можна, повернути неможливо
- Де пам’ять є, там слів не треба
- Вічна пам’ять про тебе в серцях рідних
- Земний шлях короткий, пам’ять вічна
- І серцю боляче, і горю немає кінця
- З тобою пішов шматочок нашого життя!
- Впала троянда, зламана вітром.
- Все наше життя – лише пам’ять про тебе
- Любов до тебе безмірна, а скорбота безмежна
- Надовго у наших серцях…
- Світло осяяло мою хвору душу
- Ні… Не пішли, а в дітях повторились.
- Найкраща пам’ять про тебе – діла твої
- Я не прощаюсь…
- Ти світлом був для нас і ним залишишся надовго
- Ми тебе ніколи не забудемо, серед нас ти залишився живим
- Лише пам’ять повертає нам відібране долею
- Бійся не смерті, а так і не почати жити!
Епітафії у віршах
- «… ніхто не може встигнути за тобою за самотньою зіркою, що біжить в далечінь.»
- Змарніла без тебе Земля А ти летиш… і тобі Зірки дарують свою ніжність.
- І солодко мені в години страждання Пригадувати часом у тиші Потойбічне існування Невмираючої душі.
- Про життя за труною турбота зовсім не мучить мене; вливаючись у одвічне щось, це вже не я.
- Ти життя своє прожив гідно, Залишивши пам’ять нам на віки. У безмовному світі спи спокійно, Улюблена нами людина.
- Пішов від нас ти дуже рано, Сумуємо і пам’ятаємо ми люблячи, Рідна бабуся та мама, Нам жити так важко без тебе
- Ти нас покинула, рідна, Настала розлука скорботна година, Але все, як і раніше, жива Ти в нашому серці серед нас
- Серце згасло, ніби блискавиця, Біль не пригасять року. Образ твій вічно зберігатиметься У пам’яті нашій завжди
- До твоєї безчасної могили Наша стежка не заросте Твій образ рідний, образ милий Завжди до тебе нас приведе
- Не чути голосу рідного, Не видно добрих, милих очей. Навіщо доля була жорстокою? Як рано ти пішов від нас
- Наш біль не виміряти словами, І сльозами її не залити. Ти завжди будеш поряд з нами, Нам тебе ніколи не забути
- Ти жив у трудах, турботах, І всіх нас щиро любив. І немає на світі людини, Хто б доброту твою забув
- Тебе вже нема, а ми не віримо. У душі ти назавжди. І біль свій від тієї втрати Не залікувати нам ніколи
- Ми любимо тебе, ми пишаємось тобою.
Епітафії із змістом можуть виражатися й у прозі. Такий варіант буде доречний усім і завжди, виглядає він стримано, але не менш красиво та зворушливо:
Де розмістити епітафію?
Традиційно надгробний напис розташовується на лицьовій стороні стели під портретом або на поверхні гробниці. Іноді епітафію гравіюють на зворотному боці стели. Який би варіант ви не вибрали, переконайтеся, що напис вписується в загальну композицію ритуального виробу та прикрашає його.
